З розмови із Сергієм Лебединським - молодим науковцем з Інституту прикладної фізики НАН України:

«У нас є довготривале співробітництво з ЦЕРНом, зараз нам з ними стало значно простіше взаємодіяти. Якщо треба поїхати на семінар, конференцію чи переговори, то зараз нам це стало значно простіше завдяки двом факторам:

 - Україна стала асоційованим членом ЦЕРН;

 - ми отримали безвізовий режим з ЄС.

Це сильно спрощує нам життя – не треба місяць чекати відкриття візи для подорожі, бо ж не завжди  питання поїздок вирішуються завчасно. Завдяки безвізовому режиму та асоціації з ЦЕРН наш напрямок став розвиватися інтенсивніше.

Крім того, одна наша співробітниця вже довгий час знаходиться в ЦЕРНі, на Великому адронному колайдері. Це стало можливим завдяки підписанню Угоди про Асоціацію Україна-ЄС».

А що в Сумах?

Із розмови з Романом Холодовим ‑ заступником директора з наукових питань Інституту прикладної фізики НАН України. (Повна версія інтерв’ю з’явиться на Sumy.Today пізніше).

Я так розумію, раніше ми в конкурсі грантів програми ГОРИЗОНТ 2020 могли брати участь тільки на субпідряді?

Р.Х.: Не зовсім так. Якісь дуже крупні організації у якості винятка могли грати керівну роль в попередніх проектах рамкових програм. Здається, такий досвід був у Інституту електрозварювання імені Патона. Але зараз правила для українських вчених значно спрощені – купу документів просто скасували. Раніше європейці дуже часто відмахувалися від пропозицій спільно написати заявку на грант в ГОРИЗОНТ 2020. Це відбувалося тому, що для правильного оформлення всіх документів потрібно півроку. От треба все відкласти і займатися тільки тим, що грамотно оформляти папери.

Тобто сили, що ти витрачаєш на оформлення паперів, не співставні із грошима, що ти за це отримаєш?

Р.Х.: Ні, вони співставні! В ГОРИЗОНТ 2020 гранти не копійчані, але є значний ризик – немає жодної гарантії, що ти виграєш. А в кожній країні є свої національні конкурси проектів. Тому той же німець каже: «Та мені набагато простіше оформити якийсь німецький проект – я знаю, що він виграє». Тому їх дуже важко переконати разом взяти участь в якомусь проекті в рамках ГОРИЗОНТ 2020.

Якщо ж говорити про наш Інститут прикладної фізики НАН України, то наш директор – Володимир Сторіжко – каже, що у нас великі шанси подати та виграти серйозний проект в ГОРИЗОНТ 2020 чи в програму ЄВРАТОМ (бо тематика суміжна). Це питання буквально рік-два як постало в інститутах, що займаються ядерною тематикою – в тому ж таки ЦЕРНі утворений центр ядерної медицини. Як раз Володимир Сторіжко представляє Україну в цьому центрі, і зараз він якраз знаходиться там в Швейцарії на спільному засіданні.

Про що мова? Ми пропонуємо розробити так званий фазоконтрастний томограф – це дуже амбіційна програма. Поки що такого приладу не існує у світі! Але для діагностики ранніх стадій рака, особливо у м’яких тканинах, це дуже серйозна та важлива штука. Ми хочемо брати участь в цьому проекті, ЦЕРН попередньо дав свою згоду, а третьою стороною є Лабораторія лінійних прискорювачів в Орсе під Парижем. У нас амбітні плани!

Із розмови з Олександром Бугаєм ‑ заступником завідуючого відділу ядерно-фізичних досліджень Інституту прикладної фізики НАН України.

Корисні посилання

1)      Текст Угоди про Асоціацію (див. розділ V, Глава 9 Угоди).

2)      Євроінтеграція науки: вітрина гарна, та що за нею криється?

3)      Наука, космос і технології. Українським науковцям Асоціація дозволяла б нормально працювати вдома (ІНФОГРАФІКА)

4)      Дані про проекти програми ГОРИЗОНТ 2020

5)      Доповідь Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС «ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ РЕФОРМ  У СФЕРІ НАУКИ Й ТЕХНОЛОГІЙ».