Найважливіші досягнення Інституту прикладної фізики НАН України (2017)Найважливіше досягнення 2017У розділ "Ядерна фізика, фізика високих енергій і фізика плазми"З метою отримання малорозмірних тривимірних структур для фабрикації елементів рентгенівської оптики в Інституті прикладної фізики НАН України розроблено установку протонно-променевої літографії з новою зондоформуючою системою на базі п'яти магнітних квадрупольних лінз в вигляді дублету і триплету інтегрованої конструкції. Визначено безабераційний растр сканування пучком з урахуванням нерівномірного розподіл пучка протонів у фазовому просторі і нелінійних ефектів формування пучка, які пов'язані з абераціями іонно-оптичної системи та розроблено нову трьох ступеневу електростатичну скануючу систему, яка узгоджена з триплетом магнітних квадрупольних лінз фінального фокусування пучка протонів.(А.Г. Пономарьов, В.А. Ребров, С.В. Колінько)Виявлений параметричний інтерференційний ефект при народженні e+e_ пари при розсіюванні фотона на ядрі у полі двох імпульсних світлових хвиль. Показано, що диференціальний переріз в інтерференційної області перевищує переріз поза нею на два порядки величини.(О.А. Лебедь., О.О. Левицька)У розділ "Радіаційне матеріалознавство, фізика конденсованого стану"Вивчено просторову самоорганізацію ансамблю точкових дефектів у α-цирконії, опроміненому швидкими нейтронами за допомогою швидкісної теорії при врахуванні еластичних властивостей середовища. Встановлено умови реорганізації нерівноважних вакансій, що продукуються внаслідок опромінення, у кластери. Досліджено розподіл пружніх полів при самоорганізації вакансійного ансамблю у чистому цирконії за умови зсувної і циклічної деформації та вивчено вплив опромінення на напружено-деформований стан цирконію.(Д.О. Харченко, В.О. Харченко, Ю.М. Овчаренко, О.М. Щокотова, О.О. Лисенко)В ІПФ НАН України для підвищення стійкості до високовольтних пробоїв конструкційних матеріалів прискорюючих структур, що використовуються в електрон-позитронному колайдері CLIC який проектується в CERN, проведено плазмову та іонно-променеву модифікацію поверхневих шарів цих матеріалів, та досліджено вплив такої модифікації на струм польової емісії та вірогідність високовольтних високовакуумних пробоїв. Показано, що плазмова та іонно-променева модифікація поверхні міді, що використовується в прискорюючих структурах, призводить до зростання напруги пробою від 5 до 35 %, в залежності від способу модифікації та зменшення передпробійного струму анод - катод. Перспективною технологією є плазмове покриття поверхні нітридом титану та додаткове опромінення поверхні пучком прискорених іонів аргону. Така модифікація поверхні дозволяє підвищити напругу високовольтного пробою до 35 відсотків в порівнянні з не модифікованою. (В.А. Батурін, О.Ю. Карпенко, С.О. Пустовойтов)У розділ “Радіохімія, рудоутворення та мінералогія”Вперше встановлені точні межі порівняльного ізотопного складу свинцю, сильно збагаченого на 208Pb, монацитів корінних рудопроявів (пегматоїдні граніти) і розсипищ Побужжя, відповідно – (98,20±0.44)% вагових та (97,65±0.06)% вагових, що суттєво підвищує реальну цінність ресурсів даного типу ізотопної сировини в Україні.(А.А. Вальтер, А.І. Писанський) |
Останні новини СемінариСемінар з питань наукового і навчального приладобудування Час проведення: 08.05.2019 Детальніше ... V Всеукраїнська конференція "Сучасні проблеми експериментальної та теоретичної фізики та методики навчання фізики" (22-24.04.2019) Детальніше ... |