№33 – Сектор - Центр коллективного користування "Прискорювальний мас-спектрометр"

Основні досягнення

2021

З метою з’ясування особливостей технологій виготовлення імітацій монет пізньоримського періоду в «варварських» майстернях Кормільче та Абрикосівка були проаналізовані монети, виготовлені з мідних сплавів, та порівняні з монетами, карбованими на центральному дворі в Римі та в провінціях Римської імперії. Результати аналізу (рис. 1) показують, що зразки можна поділити на п'ять груп: 1) «чиста» мідь; 2) «чистий» свинець; 3) латунь; 4) бронза; 5) сплави, що містять мідь, олово, свинець. Групи, що включають «чисті» елементи, складаються з невеликої кількості зразків, причому зразок з чистого свинцю є заготовкою вихідної сировини Найбільшу за кількістю групу представляють бронзи. Діапазон концентрацій олова становить 10-60%, що дозволяло отримувати бронзу різних кольорів. Трохи меншу за кількістю групу складають латуні і, при вмісті цинку, що перевищує 5%, не мають в своєму складі олова і свинцю. Останню групу становлять собою зразки із сплавів, що містять в різних пропорціях мідь, свинець і олово. З точки зору належності до майстерень, результати показують, що сестерції, карбовані в Римі, формують локальну групу зі близьким складом. Ці зразки відносяться до сплавів, що містять мідь, олово, свинець, причому концентрація свинцю перевищує вміст міді. Однак такі результати можуть бути спричинені тим, що свинець завжди присутній в сплаві в якості дисперсних частинок. При його високих концентраціях, внаслідок низької розчинності свинцю в міді, цинку і в латуні, існує значна схильність свинцю до ліквації в сплавах з міддю. В результаті, аналіз може показувати менше міді, ніж свинцю. Монети карбовані в провінціях мають значний розкид в концентрації, але концентрація олова в них не перевищує 15%. Майстерня Абрикосівка працювала з латунню і бронзами з малим вмістом свинцю. Вміст свинцю в бронзі не перевищує 10%, а в латуні свинець взагалі відсутній. В деяких бронзових виробах цієї майстерні присутній цинк На відміну від Абрикосівки, вироби майстерні Кормільче мають широкий розкид в хімічному складі. Основну масу складають вироби з бронзи з малим вмістом свинцю. Взагалі відсутні вироби цієї майстерні виготовлені з латуні, однак три зразки містять цинк, але вміст не перевищує 4%. Декілька зразків мають підвищену концентрації свинцю і подібні до монет, виготовлених в провінціях.
(Бугай О.М., Білик В.М., Бесараб Ю.В.)

2020

Вивчено можливості імітаційного опромінення реакторних матеріалів та їх дослідження під дією опромінення із застосуванням багатозарядних іонів, отриманих на прискорювальному мас-спектрометрі з максимальною напругою на кондукторі 1 МВ. Проведені експериментальні дослідження з одержання пучків багатозарядних іонів металів МеВ-них енергій. Мас-спектр прискорених іонів демонструє наявність в ньому іонів заліза різних зарядових станів (до Fe8+). Іонний струм зменшується зі збільшенням зарядового стану. Багатозарядні іони можуть бути використані для опромінення зразків у тих випадках, коли задача потребує багатократного збільшення енергії іонів. Показано, що швидкість утворення дефектів у зразку заліза, опромінюваному іонами Fe2+ з енергією 2,52 МеВ, становить 2,7·10-3 зна/сек.

Москаленко В.Б., Бугай О.М., Денисенко В.Л.

2020

Створений в Інституті прикладної фізики НАН України Аналітичний прискорювальний комплекс активно використовується в дослідженнях з характеризації артефактів культурної спадщини з метою з’ясування їх походження та технологічних особливостей виготовлення. В рамках цієї роботи були проведені дослідження імітацій монет пізньоримського періоду, виготовлених у «варварських» майстернях Кормільче та Абрикосівка (Хмельницька область) та виконане їх порівняння з монетами, карбованими на центральному дворі в Римі та в провінціях Римської імперії. Виявлено, що майстерня Абрикосівка працювала з латунню і бронзами з малим вмістом свинцю. Причому в латуні свинець взагалі відсутній. На відміну від Абрикосівки, вироби майстерні Кормільче мають широкий розкид в хімічному складі. Основну масу складають вироби з бронзи з малим вмістом свинцю, а латунних виробів цієї майстерні взагалі не виявлено. Продовжена робота з Київською міською адміністрацією щодо створення центру консервації археологічних артефактів із застосуванням радіаційних технологій. На сьогодні проводиться юридична реєстрація центру і розпочата робота з підготовки національного проекту МАГАТЕ, який дозволить створити необхідну інфраструктуру

(Бугай О.М., Білик В.М., Бесараб Ю.В., Шульженко А.В.)